УДК 159.9


КОГНІТИВНА ПРОДУКТИВНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ


Волков Д. С., Ноздрін С. В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара,                               м. Дніпропетровськ, Україна


Важливість вивчення когнітивних функцій стає все більш актуальною, адже в сучасних умовах глобальної активізації інформаційного простору, автоматизації та комп’ютеризації багатьох сфер людської діяльності, та підвищення вимог до ефективної інтелектуальної діяльності в усіх сферах функціонування суспільства, постає питання більш широкого вивчення і дослідження детермінант когнітивних функцій психіки, їх ефективної, результативної та успішної роботи, а саме, когнітивної продуктивності, методів її оцінки та підвищення. Розвиток інформаційного середовища має вплив на особливості роботи нервової системи. Адже, основною особливістю діяльності сучасної людини є різноманітність умов і рішень різноманітних завдань. А тому інноваційний характер діяльності вимагає перегляду і відходу від сформованих стереотипів, а також пошуку нових рішень. Але у науковій літературі нам не зустрілися дослідження, які б максимально зрозуміло і чітко окреслювали і розкривали поняття «когнітивної продуктивності» та «когнітивної успішності», що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження – провести аналіз досліджень вітчизняними та зарубіжними психологами явища когнітивної продуктивності.

Проблему вивчення когнітивних функцій людини вивчали різні дослідники (Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, Дж. Гілфорд, В. Н. Дружинін,                          Р. Кеттел, Н. С. Лейтес, Б. Ф. Ломов, Б. М. Теплов, В. Д. Шадриков тощо), когнітивний розвиток особистості відноситься до числа найбільш актуальних проблем сучасної психології [1, 4, 12]. Неможливо не помітити, що серед численних досліджень когнітивних функцій людини, є багато таких, що майже не вивчені, серед них можна вказати і явище когнітивної продуктивності. Ряд авторів (В. Д. Дружинін, А. К. Маркова, В. І. Рождественська, М. О. Холодна, R. Solso та ін.) визначають важливість дослідження когнітивних функції, враховуючі наявні теоретико-методогічні основи для дослідження [9, 10, 12]. На думку Л. В. Ахметової, незважаючи на досить широкий спектр робіт, присвячених вивченню когнітивних функцій, залишається ще багато відкритих питань [3]. Б. М. Теплов, досліджуючи когнітивні функції людини, окреслив властивості продуктивності когнітивних функцій. Зокрема, дослідник зазначив, що  продуктивність пізнавальних функцій включає в себе перцептивний, мнемічний, емоційний та пізнавальні компоненти, а також комунікативні можливості людини. Когнітивна продуктивність визначається досягнутими в ході пізнавальної діяльності результатами відповідно до поставленими цілями [8].

Аналіз наукової літератури розкриває неточність у тлумаченні даного явища, а саме, ще не визначено різниці між «продуктивністю когнітивних функцій» та «когнітивною продуктивністю». Тому, постає необхідність визначення тотожності даних понять та виявлення характерних відмінностей. У сучасних дослідженнях, зокрема, вітчизняних, використовується як термін «продуктивність когнітивних функцій», так і термін «когнітивна продуктивність», маючи на увазі майже однакові характеристики. Е. Е. Гант зауважила, що під когнітивними функціями розуміють найбільш складні функції головного мозку, а саме, вони є необхідною складової повноцінної діяльності людини, а їх продуктивність, з одного боку, забезпечує високу результативність у діяльності, з іншого, виступає показником психічної працездатності людини [3]. Спираючись на дослідження К.А. Абульханової-Славскої, можна припустити про важливість явища продуктивності у вимірюванні не тільки праці, але й інших явищ або феноменів. Тому, у нашій роботі ми звертаємо увагу на дослідження роботи когнітивних функцій людини та їх продуктивність. Аналіз досліджень А. В. Карпова дозволяє стверджувати, що можливість визначення продуктивності когнітивних функцій можливе тільки при аналізі результатів виконання певної діяльності [4, 6]. У даному контексті можна стверджувати, що результатом продуктивної діяльності є продукт. Тому, продуктивність можна виміряти за допомогою створених певних продуктів. Отже, продуктивність когнітивних функцій можна виміряти за допомогою підрахунку кількості виконаних операцій за певний час при участі когнітивних функцій людини.  

Аналізуючи дослідження А. В. Бодрова, ми прийшли до висновку, що дослідження когнітивних функцій, зокрема, їх працездатності та продуктивності, можливо проводитися аналогічним шляхом, як і досліджуються показники працездатності і продуктивності у діяльності. А також, можна припустити, що непрямі показники працездатності когнітивних функцій можна дослідити тільки при використанні резервних можливостей організму (наприклад, при максимальній роботі когнітивних функцій). А. К. Маркова, досліджуючи професійну діяльності, також використовує поняття «ефективність» та «результативність» поруч із термінами «працездатність» та «продуктивність» [6]. Аналіз роботи А. К. Маркової дозволяє нам припустити, що результативність когнітивних функцій – це наявність результатів, виконаних або не виконаних операцій когнітивними функціями. Ефективність когнітивних функцій, відповідно, є виконання когнітивними функціями усіх операцій згідно поставленим цілям. Виходячи з робіт А. К. Макарової та А. В. Бодрова, ми можемо внести декілька критеріїв, які характеризують роботу когнітивних функцій. Це «працездатність», що є основою оцінки роботи і фундаментом для продуктивності; критерій «результативності», що говорить про виконання або не виконання поставлених цілей когнітивними функціями; критерій «ефективності» може говорити про досягнення тільки позитивних результатів у виконанні певних завдань, і критерій «оптимальності», що розкриває не тільки виконання поставлених цілей, а також їх перевиконання.    

Наявні дослідження, на нашу думку, не достатньо розкривають досліджуване явище, адже в повній мірі не розкрито поняття «продуктивності когнітивних функцій» та «когнітивної продуктивності», не виявлено закономірності прояву та способи вимірювання. Дане явище потребує термінологізацію та більш глибоке вивчення. На наш погляд, розглянуті терміни повинні бути розмежовані за відмінними характеристики, що дозволить прибрати помилковість тлумачень. Відповідно, розмежуванні значень термінів дозволить розширити межі досліджень продуктивності когнітивних функцій та когнітивної продуктивності як  явищ, що мають істотні відмінності та характеристики. Крім того, особливе значення має створення універсальних методів оцінки та підвищення продуктивності когнітивних функцій, що можуть бути використані у прикладних галузях.  


Список літератури:

1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.

2. Бодров В. А. Методы и средства повышения работоспособности летного состава / В. А. Бодров // Военно-медицинский журнал. 1983. № 11. С. 40-44.

3. Гант Е. Е. Характеристика функций внимания спортсменов, как показатель психической работоспособности / Е. Е. Гант, О. Н. Долиновская // Слобожанський науково-спортивний вісник :  наук.-теорет. журнал. – Харків: ХДАФК, 2011, №4. – С.  272.

4. Лысенко Ю. Н. Психологические основы повышения эффективности профессиональной деятельности: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. психол. наук / СПб.: СПБГИПиСР, 1992. – 35 с.

5. Маркова А. К. Психология профессионала / А. К. Маркова. М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. – 327 с.

6. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова // Современная психология: Состояние и перспективы исследований. Часть 3. Социальные представления и мышление личности: Материалы юбилейной научной конференции ИП РАН, 28–29 января 2002 г. – М.: Институт психологии РАН, 2002. С.125-134.

7. Попов А. К. Работоспособность человека / А. К. Попов // Психологический журнал. 1985. Т. 6. № 1. С. 3-12.

9. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. 2-е изд. / М. А. Холодная. – СПб.: Питер, 2004. – 384 с.

10. Шадриков В. Д. Проблемы индустриальной психологии / В. Д. Шадриков. – Ярославль.: ЯрГУ, 1982. – 178 с.

11. Шадриков В. Д. Деятельность и способности / В. Д. Шадриков. М.: Логоc, 1994. – 294 с.

12. Solso R. Cognitive Psychology / Solso. – Iowa: University of Northern Iowa, 2008. – 592 p. – (8).