УДК 159.99
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ ЯК ПРОЦЕСУ
Мгдесян В. С., Єршова Н. В.
Приватний вищий навчальний заклад
“Інститут ділового адміністрування”,
м. Кривий Ріг, Україна
Розуміння мотивації як процесу є однією з актуальних проблем у психології. У наш час мотивація як психічне явище витлумачується і як сукупність факторів, що визначають поведінку людини, і як сукупність мотивів, і як спонукання, що спричинює певну діяльність і визначає її спрямованість. Із цього приводу М.Ш. Магомед-Емінов слушно зазначав, що мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес дії мотиву, як механізм, який визначає виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, які відповідають за спонукання і діяльність [3].
Загальноприйнятим є визначення мотивації як процесу впливу на людину з метою спонукання її до певних дій шляхом пробудження певних мотивів [5]. Ефективність управління значною мірою залежить від того, наскільки успішно здійснюється процес мотивування [2].
До основних задач мотиваційної діяльності науковці відносять наступні позиції:
– розуміння сутності і значення мотивів;
– вивчення / ознайомлення із психологічними основами мотивацій;
– використання сучасних методів мотивації [1, 2, 4].
Урахування даних аспектів зумовлює проходження шести взаємоповʼязаних етапів, які повною мірою окреслюють сутність мотивації як психічного процесу. Поділ мотиваціної діяльності на етапи є досить умовним, однак їхня взаємозумовленість є незаперечною:
1) виникнення потреб (фізіологічні, психологічні, соціальні пореби);
2) пошук шляхів усунення потреб;
3) визначення цілей (напрямків) дії;
4) власне дія (діяльність людини спричинює зворотний уплив на мотивацію, умождивлює коригування цілей);
5) отримання винагороди за діяльність (з'ясовується, наскільки виконання дій дало бажаний результат. Відбувається ослаблення, зберігання або посилення мотиваційної діяльності);
6) усунення потреби (залежно від якості поередньої мотиваціної діяльності окреслюється подальший напрямок дії).
Для виникнення мотиваційної діяльності обовʼязковим є психологічний мотив. Враховуючи обʼєктивні і/або субʼєктивні фактори, психологічні мотиви можуть бути різними. У традиційній психології прийнято виокремлювати такі види мотивів, як: зовнішні / внутрішні, позитивні / негативні, стійкі / нестійкі тощо [5].
Так, зовнішня мотивація спонукає суб’єкта до певної мети, стимулює поведінку людини. Внутрішня мотивація не пов’язана із зовнішніми обставинами.
Позитивна мотивація стимулює діяльність людини для досягнення поставлених цілей. Негативна – спрямована на виникненя негативних емоцій (страху, покарання, осуду тощо).
Стійка / нестійка мотивації не потребує / потребує додаткових стимулів.
Отже, мотивація як процес упливу на людину передбачає усвідомлення задач і спонукання її до проходження етапів мотиваційної діяльності, визначення і врахування актуальних психологічних мотивів.
Список літератури:
1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. / О.С. Виханский, А.И. Наумов – 3-е изд. – М.: Издательство Экономистъ, 2003. – 528с.
2. Дятлов А.Н., Плотников М.В. Общий менеджмент. / А.Н. Дятлов, М.В. Плотников – М.: Альпина Паблишер, 2007. – 400с.
3. Магомед-Эминов М.Ш. Трансформация личности. / М.Ш. Магомед-Эминов – М.: Психоаналитическая Ассоциация, 1998. – 496с.
4. Платонов Ю.П. Социальная психология поведения. / Ю.П. Платонов – Спб.: Питер, 2006. – 464с.
5. Стрижак Л.Н. Психология и педагогика: Учебное пособие. / Л.Н. Стрижак – М.: МГИУ, 2000. – 335с.