УДК 37.02+57.01


РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ ПЕДАГОГІКИ СПІВРОБІТНИЦТВА ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З БІОЛОГІЇ


Штогун А. О., Бондаренко Т. Є.

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія

ім. Т. Шевченка,кафедра методики викладання біології та екології,

м. Кременець, Україна


Школа – це простір для життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.

Сучасне навчання і виховання учнів вимагає нової педагогічної етики, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага та творче співробітництво вчителя та учня. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра); зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація партнерської діяльності вчителя та учня на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Формування багатогранної особистості учня – одне з найактуальніших завдань розвитку школи на сучасному етапі, оскільки всезагальна технологія і технологізація є не лише позитивним досягненням цивілізації, а й призводить до уніфікації процесів пізнання і самовираження, зникнення творчого, самобутнього, унікального. Лише окремі учні виявляють справжній природний інтерес до змісту біологічних наук та вивчають предмет цілеспрямовано як компонент перспективного професійного напрямку.

Використання технологій навчання має бути таким, щоб максимально сприяти розвитку інтересу до вивчення біології учнівського загалу, водночас мільтиінформаційним – для задоволення навчальних потреб зацікавлених учнів. Принципи педагогіки співробітництва значною мірою відровідають цим вимогам. Відповідно до яких – сутність педагогічного процесу полягає у співробітництві педагога з дитиною. Коли для педагогів притаманні доброзичливе ставлення до суб’єктів учіння, прагнення адекватно оцінити їхні можливості, збагнути мотиви поведінки, стимулювати творчість, особистісне зростання і гідність, а також здатність підтримувати соціально-сприятливий психологічний клімат у навчальній групі [2].

Філософські та психолого-педагогічні аспекти розглядали Ш. О. Амонашвілі,І. П. Волков, Е. Н. Ільїн, В. А. Караковський, В. Ф. Шаматов,  М. П. Щетинін та ін. Всі вони мали великий практичний досвід роботи в школі (більше 25 років) і розробили оригінальні шляхи навчання і виховання учнів [1].

Завдання кожного вчителя полягає у  вихованні та розвитку учнів  їх вмінь спілкуватися, відстоювати власну життєву позицію, тобто формуванню активної й успішної особистості. Результати дослідження американського соціолога Ноумена Джеймса з цього питання виявилися однозначними. Він стверджував,що на успішність учнів найбільш впливає сам класний колектив, де вони навчаються. Розвиток товаришів, їх успішність та життєві плани мають пріоритетне значення. В уміло організованому    колективі, кожен працює на кожного. На долю вчителя припадає «дрібничка» – допомогти класу вдало організуватися на уроках [2].

Кожен вчитель обирає свій власний шлях у навчанні предмету. Але на нашу думку, необхідно пам`ятати о слова В. Сухомлинського: «Творчість народжуться там, де створуюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався в процесі самостійної роботи» [1].

Під час проходження переддипломної  практики у Кушлинській ЗОШ             І-ІІ ст., Горинській ЗОШ І-ІІІ ст., Кременецькій ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. ми на різних етапах уроків реалізовували різні  варіанти етапів уроків за технологію  педагогіки співробітництва.

Так, на уроці «Вітаміни» (9 клас) учням роздавали пакети з інформацією, яку вони розглядали на першому етапі уроку в «домашніх групах».

У кожній «експертній групі» учні обмінювалися інформацією, аналізували матеріал у цілому, проводили його експертну оцінку упродовж 10-15 хвилин.

Технологія «ажурної пилки» не тільки дало  змогу формувати уявлення учнів про органічні молекули вітамінів і кофакторів як компонентів циклів біохімічних реакцій і регуляторів обміну речовин та енергії, а й показати значення . для живих організмів біокаталізу. Вона стимулювала учнів до саморозвитку, самовираження, самостійного навчання під час оволодіння знаннями, розвивало  вміння досліджувати живі організми, аналізувати наукові тексти.

Значна увага зверталась на  розробку дидактичного матеріалу. Він був варіативним і стимулював учнів до самостійного вибору способів опрацювання навчального матеріалу. Так, під час проведення уроку «Планетарна роль живої речовини. Біогенні кругообіги речовин» у 11 класі розглядалися питання  про основні кругообіги речовий та хімічних елементів у біосфері. На основі з'ясування значимості окремих етапів кругообігів було показано  взаємозв'язок процесів живої та неживої природи, розширювали взаємовпливи живих організмів у біосфері. На уроці були використанні  різнорівневі картки із описом фактів, що характеризують біогенні кругообіги речовин, а під час засвоєння нових знань – технологію колективно-групового навчання «Броунівський рух». Учні отримували заздалегідь підготовлені картки з характеристиками біогенних кругообігів речовин у біосфері. Упродовж 5-и хвилин учні читали інформацію на картці, а вчитель пояснював та уточнював незрозумілі факти й характеристики. Додатково на кожній із карток було розміщено схему біогенних кругообігів основних елементів біосфери. Учні переміщувались  по класу та ознайомлювали зі своєю інформацією однокласників, не забуваючи, про те, що, кожен учень може говорити одночасно тільки з однією осіб,для того,  щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня протягом 1-2 хвилини [3,4].

Усе це  створює атмосферу зацікавленості кожного школяра в роботі класу, стимулює творчу активність, позитивну спрямованість на роботу в класі, дає змогу обговорити з учнями наприкінці уроку не лише отриманні поняття, а й те, що сподобалося, хотілося би виконати ще раз, зробити по- іншому. Відтворення отриманої інформації відбувалося за  підготовленою заздалегідь схемі записаною на дошці із відповідними коментарями. Після завершення роботи записи корегувалися, учні узагальнювали отримані знання. Оцінка в цьому випадку слугувала заохоченням і враховувала не лише правильну відповідь, а й аналіз того, як учень розмірковував, у чому помилявся й чому саме. Домашнє завдання визначалося не лише змістом  теми та обсягом матеріалу, а й раціональними способами організації роботи вдома, і включало рубрики «Поміркуйте», «Творче завдання», «Хочете знати більше?» [5].

Отже, вчитель перш за все має сприймати кожну дитину як особистість, розуміти її, заохочувати до вивчення біології та забезпечувати умови для всебічного розвитку. Педагогіка співробітництва є тим чинником, який дає змогу працювати з учнями розкриваючи їх потенціал та інтерес до біології, стимулювати їхню творчість та навчальну діяльність.


Список літератури:

1. Кузнецова В. М. Ідеї співдружності й педагогічного співробітництва у спадщині В.О. Сухомлинського./ В. М. Кузнецова // Вісник Черкаського університету. – Вип. 181. – Ч. 3. – 2010. – С. 86-89.

2. Наукові дослідження – теорія та експеримент – 2007: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Полтава, 14-16 травня 2007 р). – Полтава: ІнтерГрафіка, 2007. – Т.4. – 146 с.

3. Шулдик В. І. Курс методики викладання біології в модулях: підручник для студентів, магістрів та молодих вчителів біології / Шулдик В. І. – К.: Наук.світ, 2000. – 289 с.

4. Шулдик В. І. Теорія та методика сучасного уроку біології /                     Шулдик В. І. – Умань.: ПП Жовтий, 2013. – 287 с.

5. Шулдик В. І., Чудаєва Н. В., Шулдик Г. О. Сучасні освітні технології та заняттях з біології: навч.-метод. Посібник / В. І. Шулдик. Н. В. Чудаєва, Г. О. Шулдик. – Умань: ПП Жовтий, 2011. – 285 с.

6. Ягенська Г. В. Формування досліднецьких умінь у процесі вивчення біології в основній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. 13.00.02 / Г. В. Ягенська. – Тернопіль., 2011. – 22 с.