УДК612.82


ВПЛИВ NO НА МІОЕЛЕКТРИЧНУ АКТИВНІСТЬ ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В УМОВАХ ХРОНІЧНОЇ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ


Марчук А.О., Мурзін О.Б., Хоменко О. М.,

Галінський О.О., Руденко А. І.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара,

ДУ «Інститут гастроентерології» НАМН України,

м. Дніпропетровськ, Україна


Вивчення закономірностей ритмічної діяльності шлунка і дванадцятипалої кишки є одним з актуальних аспектів патофізіології. Моторна і евакуаторна функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) - одні з основних функцій, що забезпечують життєдіяльність організму [1,4]. Зміни інтенсивності і характеру періодичної діяльності є відображенням різних патологічних процесів в органах ШКТ і водночас індикаторами таких станів. Останнім часом спостерігається значне зростання функціональних розладів моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, якими страждає більше 50% дорослого населення [2,3,7]. Тому необхідність дослідження особливостей перебудов регуляторних механізмівпредпатологічного та патологічного стану дозволить правильно оцінити функціональний стан органів і систем організму, та проводити корекцію порушених функцій [6].

Відомо, що зловживання алкоголем відноситься до основних причин хвороб печінки, і алкогольне ураження печінки (АПП) розглядається в якості другої за значимістю глобальної проблеми гепатології після вірусних гепатитів [4,3]. При хронічному вживанні алкоголю порушується функціонування всіх органів і систем організму, одним з таких порушень є алкогольна енцефалопатія. Існують дані про підвищення NO-сінтазной активності при експериментальному алкоголізмі. На сьогоднішній день відсутня специфічна терапія енцефалопатії алкогольного генезу. Тому актуальним є пошук нових способів фармакокорекції патології ЦНС, викликаних хронічною алкогольною інтоксикацією [6]. В зв’язку з цим існує потреба в розробці нових неінвазивних методів для оцінки стану  регуляторних механізмів періодичної моторно-секреторної діяльності гастродуоденальної зони, і зокрема центральної і периферичної ланки блукаючого нерва. [2,5]

Тому метою нашої роботи було встановлення ролі NOна міоелектричну активність шлунка та дванадцятипалої кишки в умовах хронічної алкоголізації.

Дослідження проводили на білих нелінійних щурах-самцях вагою 250-270гр, розділених на три групи. Перша група інтактна. Тварин  2  та 3 групи  примусово проводили преривисту алкоголізацію протягом 5 днів з повтором через дві доби шляхом внутрішньо черевного введенняя 16,5% розчину етанолу на 5% розчині глюкози з розрахунку 4 мл етанолу на кг ваги тварини.В подальшому їх переводили на напівпримусову алкоголізацію, тобто вживали в якості єдиного джерела пиття 10% етанол. Тваринам 2 групи на фоні алкоголізаціі вводили блокатор AG, а тваринам 3 групи L-NNA. Вводили карбахолін (30мкг/кг), для оцінки стану регуляторних механізмів периферичної ланки парасимпатичної ВНС на міоелектричну активність шлунку. Після 18 годинної деривації з вільним доступом до води,щурів наркотизували розчином кетаміну гідрохлориду (110 мг/кг), проводили лапаратомію і фіксували субсірозно біполярні електроди на астральному відділі шлунка та дпк. Реєстрацію міоелектричної активності гастродуоденальноі зони проводили, використовуючи систему поліграф комп’ютер. Отримані результати обробляли враховуючи відомі характеристики ритмів, будували спектри їх потужності, використовуючи пакет програм Matlab 8.4.0. Для статистичного аналізу використовували MicrosoftExel 2013,  достовірність даних оцінювали по t-критерію Стьюдента.

Встановлено, що у інтактних тварин після введення карбахоліну достовірне збільшення амплітуди основного електричного ритму шлунку  з 81,36±4,14 мкВ до 113,95±11,61 мкВ  тобто на 40%(p<0.05) по відношенню до фонових показників.  В свою чергу період ОЕР шлунку мав тенденцію до збільшення в 1,8 разів. Моторний індекс мав тенденцію до зниження з 15,39±0,61 мкВ до 14,2±1,44 мкВ  тобто на 7%по відношенню до фонових показників.  В дванадцятипалої кишки  спостерігаємо достовірне зменшення амплітуди основного електричного ритму з 13,79±0,40 мкВ до 10,68±1,19 мкВ  тобто на 22% (p<0.05) по відношенню до фонових показників.  Період не мав достовірних відмінностей від фонових показників, проте сумарна МЕА знизилась на 23% (р<0.05).

Тоді як амплітуда та період шлунку з блокуванням індуцибельної NOs не мали достовірних відмінностей від фонових показників, проте сумарна МЕА знизилась на 54% (р<0.05), ймовірно за рахунок зменшення високочастотної складової хвилі ОЕР. В свою чергу також і не відмічалось  компенсаторної реакції амплітуда/період ОЕР як у інтактних тварин. В свою чергу спостерігаємо достовірне зменшення амплітуди основного електричного ритму дванадцятипалої кишки з 13,79±0,40 мкВ до 10,68±1,19 мкВ тобто на 22% (p<0.05) по відношенню до фонових показників. Період не мав достовірних відмінностей від фонових показників, проте сумарна МЕА знизилась на 23% (р<0.05).

При введенні нітроаргініну не відмічалось змін в досліджуваних показниках які характеризують стан міоелектричної активності після введення карбахоліну відносно фонових показників.

Тобто можемо припустити розвиток компенсаторної реакції, у відповідь на збільшення амплітуди гальмується частота скорочень,  на користь цього свідчить незначні коливання сумарної активності за показниками моторного індексу.Грунтуючись на розробленому карбахоліновому тесті про порушення в роботі ВНС можемо свідчити при розвитку алкогольних уражень щурів в єксперименті.

Список літератури:

1. Матієнко М. В., Мурзін О. Б., Руденко А. І. Особливості впливу вегетативної нервової системи на міоелектричну активність шлунка та дванадцятипалої кишки // Фізіол. журн., 2008. – Т. 48, № 2. – С. 138.

2. Смирнов В. М., Клевцов В. А., Лычков А. А., Попова Л. М., Смирнов Н.А. Механизм стимуляции двигательной активности желудка большим чревным нервом // Физиол. журнал им. И. М. Сеченова. – 2009. –Т. 72, № 5. – С. 650–655.

3. Трушенко О. С., Мурзін О. Б., Руденко А. І. Міоелектрична активність шлунка та дванадцятипалої кишки при ушкодженні гастродуоденальної ділянки. // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 169.

4. Трушенко, ОС, Галінський ВО, Севериновська ОВ, Руденко, АІ. Mоторна діяльність шлунка та дванадцятипалої кишки за умов блокування NO-ергічної системи / // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія.–2010.–Вип, 18: 3-8.

5. Чернякевич С.А. Моторная функция верхних отделов пищеварительного тракта в норме и патологии // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1998, - № 2, - с. 33 - 39.

6. Эттингер А. П. Основы регуляции электрической и двигательной активности желудочно–кишечного тракта // Рос. журн. гастроэн­терологии, гепатологии, колопроктологии. –2010. – № 4. – С. 13–17.

7. Plaza M. A., Arraebo M. P., Murillo M. D. Effect of motilin,  somatostatin and bombesin on gastroduodenal myoelectric activity in sheep // LifeSci. –2007. –Vol. 58, № 17. –P. 1413–1423.