УДК 574.24


СИНАНТРОПНІ РОСЛИНИ У ФЛОРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ  «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ»


2Штогун А. О., 1Чопик В. І.

1Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка, 2НПП «Кременецькі гори»,

м. Кременець, Україна


Згідно з Указом Президента України від 11 грудня 2009 р. № 1036 «Про створення Національного природного парку “Кременецькі гори”», задля збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області створено Національний природний парк «Кременецькі гори».

Із наукового погляду, Кременецькі гори є унікальним регіоном, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, мальовничими краєвидами, сприятливим кліматом для використання в рекреаційних цілях.

Флора Кременецьких гір багата й різноманітна. На основі комплексу досліджень установлено, що на території Кременецького кряжа зростає              978 видів вищих судинних рослин, які належать до чотирьох відділів, п’яти класів, 93-х родин та 316-ти родів (Мшанецька, 1999).

За результатами досліджень, у Національному природному парку «Кременецькі гори» останнім часом зростає кількість рідкісних, ендемічних та реліктових видів рослин. Особливу групу, згідно зі зведеним списком, за результатами досліджень флори Кременецьких гір, становлять рослини, що занесені до «Червоної книги України» (1996) [7].

Синантропні рослини, тобто ті, позиція яких в складі рослинних угруповань посилюється при зростанні антропогенного впливу, в багатьох випадках розглядаються як не продуктивні і не бажані для людини, це переважно так звані бур’яни [2,4]. Лише в окремих роботах наголошується, що рослини, які спонтанно поселяються на порушених землях, є природними фітомеліорантами, а також природними зеленими фільтрами, що затримують пил та очищують повітря від шкідливих домішок [3,5].

Синантропні рослини є важливим елементом середовища життя людини. Синантроп пов'язаний з людино не тільки через просторову структуру поселень, але і через безпосередньо залежність від її діяльності. Для характеристики синантропії застосовують два критерії:

– спонтанна присутність організмів в поселеннях людини без або проти її волі;

– тісне співіснування з людиною або залежність від її діяльності. Часткового синантропа легко сплутати з тимчасовим, але слід врахувати, що популяції часткових синантропних видів належать до антропоценозу.

Метою роботи – встановити видовий склад та структуру угруповань

синантропних рослин м. Кременець ( на прикладі НПП «Кременецькі гори»).

У ході проведення дослідження нами було відмічено багато видів синантропних рослин. Серед яких найбільше поширені:

Відділ Хвощеподібні – Equisentophyta

Клас Хвощевидні – Equisentopsida

Родина Хвощові – Equisetaceae

1. Хвощ польовий - Equisetum arvense L. На полях, місцях з порушеною дерниною, на пісках, по берегах річок, луках та вологих світлих лісах.

Родина Розові – Rosaceae

2. Гравілат міський - Geum urbanum L. В світлих лісах, серед кущів, бур’ян.

Родина Бобові – Fabaceae

3. Конюшина повзуча - Trifolium repens L. На луках, в долинах, балках.

Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae

4. Бузина чорна - Sambucus nigra L. В лісах, серед чагарників, на лісових зрубах, частіше як здичавіла.

Родина Подорожникові – Plantaginaceae

5.Подорожник великий - Plantago major L. На пустирях, забур’янених місцевостях, вздовж доріг, в посівах, на луках.

Родина Складноцвіті – Compositae

4. Лопух павутинистий - Arctium tomentosum Mill. На смітниках, біля будинків і доріг.

5. Лопух справжній - Arctium lappa L. На смітниках, біля будинків і доріг, в лісах і серед чагарників.

6. Кульбаба звичайна або лікарська - Taraxacum officinale Wigg. На луках, на полях як бур’ян.

7. Баркаузія маколиста – Barcausia rhoeadifolia Bieb. На схилах, як бурʼян на відкритих місцях.

Родина Кропивові - Urticaceae

8. Кропива дводомна - Urtica dioica L. В лісах, чагарниках, садах, на смітниках.

9. Кропива жалка - Urtica urens L. На пустирях, пасовищах, вздовж доріг, в садах, на городах, біля будинків.

Отже співвідношення між представниками різних родин відповідає описаному Я. П. Дідухом та П. Г. Плютою. Воно може використовуватися для індикації стану міських екосистем. Зокрема, встановлювати їхній рівень гемеробії, величину синантропізації, антропогенної трансформації, порушеності та величини антропогенного фактору. Отже, синантропні рослини на антропогенно порушених територіях, окрім функції оптимізації середовища, є вдалими об’єктами і чутливими біомаркерами для проведення екологічного фітомоніторингу.


Список літератури:

1. Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры. – К.: Наукова думка, 1991. – 168 c.

2. Бурда Р. І. Застосування методики оцінки антропотолерантності видів вищих рослин при створенні “Екофлори України” / Р. І. Бурда, Я. П. Дідух // Укр. фітоцен. збірник. Серія С. – К., 2003. – № 1. – С. 34–44.

3. Горчаковский П. Л., Шиятов С. Г. Фитоиндикация условий среды и природнах процессов в высокогорьях. – М.: Наука, 1985. – 208 с.

4. Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В. В. Протопопова. – К.: Наукова думка, 1991. – 204 с.

5. Промышленная ботаника / Е. Н. Кондратюк, В. П. Тарабрин, В. И. Бакланов и др.. – Киев: Наукова думка, 1980. – 260 с.

6. Соломаха В. А., Костильов О. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Синантропна рослинність України. – К.: Наукова думка, 1992. – 250 с.

7. Червона книга України. Рослинний світ / заг. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонка. – К. : Укр. енцикл., 1996.