УДК 504.75:574.52


визначення екологічного стану озер амур-нижньодніпровського району м. дніпропетровска


Долиненко А. О.,  Аміруллоєва Н. В.

Державний вищий навчальний заклад

«Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», м. Дніпропетровськ, Україна


Проблема забруднення прісноводних озер особливо актуальна на сьогоднішній день, тому що вони є одними з джерел чистої води. Озера, що опинилися в межах нашого міста, мають велику естетичну та рекреаційну цінність і піддаються сильному рекреаційному та антропогенному  впливу. Цей вплив відчувається на всіх компонентах екосистеми озер, насамперед, на складі і співвідношенні кількостей різних видів рослин і тварин, що живуть у товщі води і на дні. Більшість водних організмів є хорошими індикаторами умов проживання, тому, вивчивши склад і динаміку великої кількості таких видів-індикаторів, можна оцінити по їх наявності та кількісному розвитку якість води водойми і його екологічний стан.

Серед усіх екологічних угруповань, що розвиваються у водоймах, особливе місце належить співтовариству мікроскопічних водних рослин, що розвиваються в товщі води – фітопланктону. Багато видів водоростей є біологічними індикаторами, наприклад, показниками вмісту органічних речовин у воді. Тому ми  вибрали фітопланктон як індикатор якості води.

Мета роботи – аналіз складу і кількості фітопланктону двох озер, розташованих в нашому місті з різним рівнем антропогенного навантаження, а також оцінка їх екологічного стану та якості води за індикаторними видами.

У відповідності з метою роботи були поставлені наступні завдання:

1) вивчити склад фітопланктону Московського та Курячого озер;

2) визначити систематичну структуру фітопланктону озер;

3) виділити види-домінанти в спільнотах водоростей;

4) вивчити сезонну динаміку видового складу;

Об’єктами дослідження були обрані озера – Московське та Куряче Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська.

Московське озеро – озеро природного походження площею 5,1 кв. км, сформоване в умовах помірно-континентального клімату, на глинистих та піщаних породах, з крутою та пологою береговою лінією, розчленованою затоками. Озеро дуже активно використовується людьми в усі пори року. Літом  для купання чи рибальства, а взимку – для зимової риболовлі та катання на ковзанах тощо.  

При проведенні польових досліджень нами було зафіксовано забруднення акваторії та берегової лінії озера. Ми побачили побутові відходи та сміттєзвалища, які з'явилися у результаті відпочинку населення. На території правобережжя озера відбувається приватне зведення нових будинків, що зумовлює забруднення прибережної зони і вод озера будівельними матеріалами.

Біологічний контроль якості води має ряд переваг перед іншими методами, оскільки угрупування живих організмів віддзеркалюють усі зміни екологічного стану водного середовища. Види, які використовують із метою оцінки якості води, називають біоіндикаторами.

Найточніші результати біоіндикації водойм дає вивчення організмів, які у разі змін комплексу умов середовища не здатні швидко і назовсім покинути біотоп. До таких належать, насамперед, вкорінені водні рослини – макрофіти.

Види макрофітів, які спостерігали у Московському озері: стрілолист стрілолистий, кушир занурений, рдесник колосовидний, рдесник кучерявий, рдесник пронизанолистий.

За показниками макрофітів Московське озеро відноситься до ІІ класу – чиста вода (зеленого кольору).

Куряче озеро – озеро природного походження площею 2,9 кв.км., сформоване в умовах помірно-континентального клімату, на глинистих та піщаних породах, з пологою береговою лінією.

З обох його берегів знаходяться вулиці з приватним сектором. Це водойма довжиною в декілька кілометрів, біля якої побудовано спеціальну насосну станцію, для перекачування води у Дніпро, яка збирається після злив, танення снігів в цій частині села. Куряче озеро одне із доволі великих озер, які знаходяться на території м. Дніпропетровська. Воно відіграє не останню роль у житті мешканців прилеглих вулиць. На сьогоднішній день спостерігається зникнення більшої частини видів флори та фауни Курячого озера, погіршення санітарно-гігієнічних якостей  води.

У ході польових досліджень акваторії Курячого озера ми зафіксували рослинні індикатори, які відносяться до водних макрофітів. Наприклад: ряска триборозенчаста, ряска мала, кушир занурений, рдесник колосовидний, рдесник кучерявий, рдесник гребінчастий , нитчаста водорість.

Після досконалого аналізу з’ясувалося, що Куряче озеро відноситься до V класу – дуже брудне ( червоний колір).

Щодо дослідження фітопланктону, то ми визначили, що за чисельністю  Московського озера, домінували зелені водорості. Курячого озера синьо-зелених водоростей. У розвитку угрупувань водоростей відмічено два періоди «цвітіння»: весняне – за рахунок зелених водоростей та літньо-осіннє – за рахунок діатомових водоростей. Достатньо високі показники біомаси мали евгленофітові водорості у весняно-літній період року. Жовто – зелені водорості та динофітові також були відмічені в літній та зимовий періоди року, однак їхні кількісні показники в порівнянні з домінантними групами були незначними.

За результатами роботи було складено Програму практичних дій по оздоровленню, відновленню і збереженню озер Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська:

– введення громадського контролю  за станом озер;

– докладне ознайомлення мешканців району зі станом озер;

– проведення  екологічних акцій по очищенню та прибиранню акваторії та берегової території озер;

– використання живих організмів, які будуть виконувати функцію фільтруючого бар’єру для різноманітних забрудників природних водойм.


Список літератури:

1. Кавун М. "АНД" – Амур-Нижнеднепровск: Гений места: [История АНД-района] // Недвижимость в движении. – 2005. – 18 мая. – №19. – C. 10–11.

2. Карпова Г. Оцінка екологічного стану водойм методом біоіндикації. Перший крок до оцінки якості води. – Бережани, 2010. – 32 с., іл.

3. Рослинний світ Дніпропетровщини: [Інформація, ліси, фонд, трав'янисті екосистеми] // Экополис. – 2002–2003. – №1. – C. 60.

4. Экологический мониторинг: шаг за шагом / Е.В. Веницианов и др., под ред. Е.А. Заика. – М.: РХТУ им. Д.И. Менделеева, 2003. – 252 с.

5. Джигірей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Знання, 2000. – 203 с.

6. Клименко М.О. Біоіндикація / М.О.Клименко, А.М.Прищепа, Н.М.Вознюк  – К., 2006. – С. 290–292.