УДК 543.070


МОДИФІКАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ  БРОМПІРОГАЛЛОЛОВОГО ЧЕРВОНОГО З ЛОРАТАДИНОМ КАТІОННИМ ФЛОКУЛЯНТОМ  PURO FLOCK 920


Носікова К.В.,  Жук Л.П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ, Україна


Зниження імунітету та пов’язане з цим зростання алергічних захворювань сьогодні є однією з актуальних проблем людства.

       У 1939 році було синтезовано перші антигістамінні препарати, які широко використовувались при алергічних реакціях. Проте певний ряд побічних дій на організм людини при вживанні препаратів першого покоління став поштовхом для пошуку препаратів нового покоління з мінімальною кількістю побічних дій. Новий   перспективний антигістамінний препарат другого покоління  має гарний фармакологічний профіль; діюча речовина – лоратарин (Етил4-(8-хлор-5,6-дигідро-11Н-бензо[5,6]-циклогепта[1,2-в]піридин-11-іліден)  піперидин-1 –карбоксилат):

Присутність у молекулі лоратадину основного центру – ароматичного піридинового атому Нітрогену обумовлює його високу розчинність у розчинах мінеральних кислот. Тест «Розчинення» застосовують для порівняння дженериків, містячих лоратадин [1].

Для ідентифікації лоратадину на даний час використовують фізико-хімічні методи (ВЕРХ та ТХ, УФ та ІЧ–спектроскопію). Відсутні прості, доступні методики контролю вмісту лоратадину в лікарських засобах [2], що і обумовлює актуальність роботи.

Для створення аналітичної форми використаний трифенілметановий барвник бромпірогалолловий червоний (БПЧ) (рис.1, криві 1, 3). Спостережуваний гіпсохромний зсув максимума смуги поглинання БПЧ в присутності лоратадину (Δλ≈40 нм) та зміна оптичної густин  розчинів, лінійна в інтервалі концентрацій лоратадину від 0 до 50 мг/л (рис.2), супроводжується зміною забарвлення розчинів від помаранчевого до жовтого, проте характеризується незадовільною чутливістю.

Рис 1. Залежність максимума смуги поглинання від рН розчинів: БПЧ-  1 , БПЧ- PF 920 – 2, БПЧ – Лорат. – 3, БПЧ- PF 920 – Лорат.-4. СБПЧ=4 ·10 -5 моль/л, СРF920=4·10-7 г/л, СЛорат.=8.4·10-5маль/л, Specord M-40, l=1,0см














Рис. 2. Лінійна залежність  оптичної густини розчинів БПЧ - лор. від концентрації лоратадину  при при рН= 2;  СБПЧ=4·10-5 моль/л,  С P.F 920  =4·10-7 г/л, l=1cм, SPECORD М-40

Відома модифікуюча дія поліелектролітів на комплексоутворення органічних і неорганічних речовин [3]. Як поліелектроліт застосовано  катіонний флокулянт Puro Flock 920 (PF 920). Вивчений вплив PF920 на взаємодію БПЧ з лоратадином (рис.1, криві 2, 4).

Введення PF 920 в систему БПЧ з лоратадином сприяє гіпсохромному зсуву максимума смуги поглинання (Δλ=75 нм) при рН 2 (рис. 3) та батохромному зміщенню (Δλ= 100 нм) при рН 3 (рис. 4).

Рис.3. Спектри поглинання розчинів БПЧ (1),  БПЧ - PF 920 (2), БПЧ- Лор (3), БПЧ- PF 920 –Лор.(4) при pH 2,0.СБПЧ=4·10-5 моль/л,  С P.F 920  =4·10-7 г/л, С лор.= 8,4·10-5 моль/л; l=1cм, SPECORD М-40


Рис.4. Спектри поглинання розчинів БПЧ (1),  БПЧ - PF 920 (2),  БПЧ- Лор (3), БПЧ- PF 920 –Лор.(4) при pH 3,0; СБПЧ=4·10-5 моль/л,  С P.F 920  =4·10-7 г/л,

С лор.= 8,4·10-5 моль/л; l=1cм, SPECORD М-40

Визначені інтервали лінійності концентрації лоратадину  у потрійній системі (БПЧ- PF 920 – Лорат.), наведено рівняння кривих та розраховані коефіцієнти кореляції при  рН=2 та при рН=3 (рис.5).

Рис. 5. Градуювальні залежності для кількісного визначення  лоратадину  при при рН 2 (1) та при рН 3 (2).  СБПЧ=4·10-5 моль/л,   С PF 920  =4·10-7 г/л, l=1cм, SPECORD М-40

Отримані аналітичні форми можуть бути використані  для розробки простої фотометричної методики  визначення  вмісту лоратадину в лікарських формах.


Список літератури:

1. Зинин Н.Н. Использование теста «растворение» для оценки  препаратов –дженериков лоратадина / Н.Н. Зинин, О.С. Кузнецова, В.Л. Дорофеев // Фармацевтическая химия и фармакогнозія. – 2012 , -№2. – с.3-5.

2. Коробко Д.Б. Розробка і валідація методик ідентифікації лоратадину в таблетках / Д.Б. Коробко, О. Б. Поляк,  Л. С. Логойда, Н. О. Зарівна та [ін] . //Актуальні питання фармацевтичної  та медичної  науки та практики. – 2014. – № 1 (14). – С. 55–58.

3. Чмиленко Т.С. Аналитическая химия полиэлектролитов и их применение в анализе: моногр./Т.С.Чмиленко, Ф.А. Чмиленко – Д. : Изд-во ДНУ, 2012. – 224 с.