УДК 661.725.4+66.095.832.094.25+544.473


КАТАЛІТИЧНИЙ СИНТЕЗ НИЖЧИХ АЛІФАТИЧНИХ АМІНІВ


Приходько О.В., Сова С.Б.,

Ященко Т.М., Білов В.В.

Державний вищий навчальний заклад

«Український державний хіміко-технологічний університет»,

м. Дніпропетровськ, Україна


Аміни є найважливішими продуктами основного та тонкого органічного синтезу, які надзвичайно широко та з різними цілями застосовуються в народному господарстві. Аміни та їх похідні використовують, зокрема, як антиоксиданти паливних масел і як стабілізатори каучуку, у виробництві водонепроникних тканин та ефективних фармацевтичних препаратів, при будівництві доріг та у виробництві миючих засобів, в якості екстрагентів рідкісних металів (U, Th, Pu, Аі, Zr , V, Ра і ін.) та у виробництві гербіцидів. Аміни знаходять застосування в синтезі барвників та прискорювачів полімеризації каучуку.

Одним з основних методів отримання аліфатичних амінів вважається амінування аліфатичних спиртів аміаком (або амінами) у присутності водню. Ефективність останнього визначається в першу чергу природою використовуємих каталізаторів. В теперішній час вельми актуальною лишається проблема підбору високоактивних та селективних каталізаторів для даного процесу, оскільки лише на основі таких каталізаторів можливе створення сучасного безвідходного виробництва.

Метою даної роботи є дослідження взаємозв'язку складу та структури нових Cu- та Cu-Zn- вмісних каталізаторів з їх активністю, селективністю, продуктивністю та терміном служби в синтезі нижчих вторинних алкіламінів.

Нові біфункціональні композиції приготовано за аміачно-карбонатною технологією шляхом нанесення міді (та цинку) у формі гідроксокарбонату міді (та цинку) з водного мідь(цинк)-аміачно-карбонатного розчину на носій в умовах інтенсивного міжфазного контакту та теплового впливу. В якості носія використано алюмінат кальцію (талюм), псевдобеміт, сполуки хрому, молібдену, вольфраму, ванадію, магнію, матеріали природного походження.

Каталітичні властивості означених контактів досліджено в модельній реакції гідроамінування н-бутанолу аміаком з метою синтезу дибутиламіну. Випробування проводились на лабораторній установці з реактором проточного типу при атмосферному тиску в межах температур 180-240оС, навантаженні спирту до 1-2 год-1 та молярному співвідношенні n-BuOH : NH3 : H2 = 1 : (1÷4) : (2÷8). Каталізатори завантажувались в реактор у непрожареному виді та попередньо піддавались стадіям сушки та активації.

Результати каталітичної дії нових композицій оцінено з точки зору впливу ймовірної будови активних центрів.