УДК 577.15


ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБНИХ ФЕРМЕНТІВ У МЕДИЦИНІ


Демідова О.О., Жерносєкова І. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м.Дніпропетровськ, Україна


На сьогодні застосування мікробних ферментних препаратів, їх інгібіторів та активаторів, широко застосовуються в медицині, тому що в основі будь-яких патологічних станів людини лежать порушення ферментативних процесів, що відбуваються в організмі. Метою роботи є проаналізувати значення та перспективи використання мікробних ферментів у медицині.

Актуальність проблеми. Синтез ферментів мікроорганізмами для практичного їх використання привертає увагу вчених і технологів багатьох країн світу. Виробництво мікробних ферментів в даний час розширюється. Отримання ферментів при використанні мікроорганізмів (наприклад, протеаза актіноміцету Streptomyces griseus), специфічність яких особливо широка, має ряд переваг у порівнянні з отриманням їх з тваринної або рослинної сировини. Мікроорганізми володіють високою швидкістю росту, можуть розвиватися на простих поживних середовищах. Багато ферментів виділяються мікроорганізмами в культуральну рідину, що значно спрощує виділення активних білків і їх хімічне очищення. Найбільше застосування отримали ферменти класу гідролаз, які руйнують пептидні, глікозидні та ефірні зв'язки.

Мікробні ферменти використовуються для лікування захворювань, викликаних патогенною мікрофлорою, множинною стійкістю м/о до антибіотиків, які застосовуються традиційно. Подібні ферменти можуть бути застосовані як у вигляді самостійної речовини, так і в поєднанні з різними антибіотиками. Найбільші перспективи має створення складних ферментативних комплексів з широким спектром дії. Так, як окремий фермент має цілком певну субстратну специфічність, то з'єднання їх може значно розширити спектр дії комплексу. Оскільки, різні бактеріолітичні ферменти мають цілком певний спектр мікроорганізмів, на які вони можуть діяти, для створення антимікробного препарату з широким спектром дії необхідно в якості складових частин, вводити ферменти, які активніші відносно різних грампозитивних і грамнегативних бактерій [1].

Ферменти,  що  виділені  з  мікроорганізмів,  характеризуються  різноманітними фізико-хімічними властивостями і субстратною специфічністю. Це дозволяє використовувати їх у медицині. Ферментні препарати протеаз широко використовуються як протизапальні, протинабрякові та імуномодулюючі (виготовлення ряду лікувальних сироваток і вакцин) засоби, а також для приготування поживних                               і діагностичних середовищ, як лікарські препарати для регулювання процесів згортання крові, для поповнення нестачі ферментів в організмі, тощо [4]. Протеолітичні ферменти мікроорганізмів можуть бути використані в медицині для терапії деяких захворювань печінки, опіків, обморожувань, для прискорення відторгнення відмерлих тканин, трофічних виразок, для прискорення очищення гнійно-некротичних нальотів. Щодо лікування опіків - на сьогодні активно впроваджується покриття «Еластотераза іммобілізована» (це марлеві серветки або бинти).

Продуцентом ферменту, нанесеного на покриття, є культура Васillus mesentericus 316 М. Засіб можна використовувати для прискореного загоєння ран при опіках II—IV ступенів, трофічних виразках, пролежнях і гнійних ранах [2]. Препарат колалізин є також сучасним препаратом на основі мікробних протеаз. Активною речовиною є колагеназа. Колалізин застосовують як засіб профілактики і лікування симблефарону, рубцевих змін шкіри повік (келоїдні рубці), кон'юнктиви очного яблука після опіку, при пошкодженні слізних канальців і слізно-носових каналів), помутніння рогівки тощо. Протеолітичні комплекси є також незамінними в антибактеріальних засобах для обробки хірургічних інструментів та медичних поверхонь [3].

Таким чином, аналіз даних літератури свідчить про те, що на сьогодні протеолітичні ферменти як широкого спектру дії, так і високоспецифічні виділені у значної кількості мікроорганізмів. В той же час триває пошук нових більш продуктивних продуцентів протеаз, що здатні накопичувати ферменти в 4-6 разів більше, виникла реальна можливість створення високопродуктивних продуцентів методами генної інженерії, широко розповсюджуються методи іммобілізації ферментів і клітин, що містять ферменти, розробляються нові способи очистки і виділення ферментів та способи одержання стабільних форм готових препаратів з врахуванням їх подальшого використання.


Список літератури:

1. Буценко, Л.М. Технології мікробного синтезу лікарських засобів: навч. посібник. / Буценко Л.М., Пенчук Ю.М., Пирог Т.П. – К.:НУХТ,2010. – 323 с.

2. Давиденко Т. И. Иммобилизация ферментных препаратов / Т. И. Давиденко // Вісник ОНУ. – 2003. – 8, № 4. – С. 135–147.

3. Исследования промышленных рынков [Електронний ресурс] Режим доступу http://abercade.ru/research/analysis/5284.html.

4. Кулаев И. С. Бактериологические ферменты микробного происхождения в биологии и медицине / И. С. Кулаев // Соросовский образовательный журнал. – 1997. – № 3. – С. 23–31.